//

УКРАЇНСЬКІ БІЖЕНЦІ В ЄВРОПІ. Дослідження поведінки та настроїв українців, що вимушені були виїхали в Європу внаслідок війни в Україні.

Міжнародний дослідницький холдинг 4Service провів масштабне опитування серед тих, хто опинився біженцем в Європі. Дослідження було проведено в 36 країнах Європи. Українці розповіли як обирають країну для еміграції, які мають плани з працевлаштування та навчання, який статус оформлюють та чи планують повертатися додому.

Українці в Європі: де шукали притулку від війни, як обирали країну для еміграції

Історія українського біженства – це історія мільйонів жінок (93% усіх українських біженців жінки й лише 7% чоловіки), які з дітьми (64%) та з домашніми тваринами (29%) поспіхом покидали країну, намагаючись врятувати себе і дітей.

За результатами дослідження, лише незначна частина українців прийняла рішення залишити країну відразу. Більше половини опитаних (52%) зазначили, що вони виїхали лише після 2-3 тижнів від початку війни. Це може означати, що люди не до кінця вірили в реальність подій, що розгортались, і сподівались на швидке закінчення війни. Їм знадобився якийсь час, щоб прийняти дійсність і наважитись на виїзд.

Польща – країна, яка прийняла основну масу біженців з України. 40% українців перетнули кордон з Польщею і залишилися в цій країні. На другому місці – Німеччина, яка прийняла 13% біженців, і на третьому місці – Чехія (5,3% біженців з України).

Головні причини, які спонукали українців до вибору тієї чи іншої країни були:

  • наявність знайомих та родичів в цій країні (55% керувалися саме цим),
  • близькість до кордону з Україною (32%),
  • можливості для пошуку роботи та соціальні виплати (15% та 14% відповідно).

Зокрема, третина людей, які виїхали в Німеччину, обрали цю країну через привабливі умови для біженців (житло, соціальні виплати тощо).

Чи планується повернення додому?

Питання ймовірної демографічної кризи у зв’язку із міграцією великої кількості українців є нагальним сьогодні. І саме це питання було основним у дослідженні – чи планують повернутися в Україну люди, які виїхали у зв’язку з війною. Адже, на сьогодні Європа створила сприятливі умови для в’їзду та перебування українських біженців, згідно з 24-м параграфом закону Ради ЄС про надання українцям тимчасового притулку, оминаючи необхідність отримання статусу біженця, а також надала можливість, за бажанням, отримати право на проживання та роботу строком на 1-3 роки.

89% опитаних планують повернутися додому після закінчення війни. 3% не планують повертатися взагалі, ще 4% вагаються, але все ж схиляються до того, щоб залишитися в Європі. 4% – не визначились на момент опитування. Однак, 67% українців допускають, що можуть залишитися за кордоном, якщо війна затягнеться. Це свідчить про те, що з кожним місяцем і навіть тижнем війни буде збільшуватися кількість українців, які прийматимуть рішення залишитися в Європі.

Хто ті українці, які не планують повертатися додому і залишаться в Європі? Аналітики 4Service спробували намалювати сукупний портрет українців, які визначились у своєму бажанні залишитися в Європі. Є декілька характеристик, які відрізняють тих, хто планує не повертатися в Україну, від інших українських біженців. Більша частина з них мали плани іммігрувати в Європу ще до війни (54%). Це в більшості молодь до 35 років, які одноосібно приймали рішення про виїзд за кордон, та 64% з них володіє однією або кількома іноземними мовами.

Плани в міграції: першочергові дії за кордоном

Потрапивши в Європу, українці перш за все турбуються про те, щоб узаконити своє перебування. Так реєстрація статусу та пошук житла – це першочергові питання, якими доводиться займатися нашим співвітчизникам в Європі. Наступними за нагальністю постають питання пошуку роботи та влаштування дітей в дитячі садки, школи або ВНЗ. Навіть в таких складних умовах біженці не забувають про рідних, які залишилися в Україні та намагаються допомагати їм дистанційно.

Статус, який оформлюють українці:

  • статус тимчасового захисту оформлювалибільшість українців (68%), переважно саме в країнах Західної Європи,
  • у статусі туриста знаходяться 16% українців, до 90 днів вони будуть перебувати в таких країнах Центральної Європи як Угорщина, Румунія, Молдова та на півдні – в Туреччині,
  • 5% жодного статусу не оформлювали, бо планують рухатися далі, в іншу країну,
  • статус біженця отримали 2% українців, переважно в Німеччині та Чехії.

Діти-біженці

Станом на початок квітня разом з батьками Україну залишили 1 741 594 дітей до 18 років, що становить 23% від загальної кількості дітей в Україні (за даними офіційної статистики в Україні є 7 459 677 дітей віком до 18 років).

За даними дослідження, 77% українських студентів планують продовжити навчання у своїх вищих навчальних закладах дистанційно. А 47% школярів, які вимушені були виїхати з України, мають намір знайти освітній заклад та навчатися за кордоном. Також 75% дітей планують вивчати місцеву мову, в основній масі, це 2 мови: польська – 45% та німецька – 33%.

Це результати першої хвилі дослідження потреб та планів українців, які залишили країну через війну. Друга хвиля дослідження запланована на травень 2022 року.

Дослідження проводилось методом онлайн опитування (CAWI). Всього опитано 3027 респондентів у 36 країнах Європи віком від 18 років. Польовий етап дослідження тривав з 28 березня по 4 квітня 2022 року. Генеральною сукупністю виступають 4 244 595 біженців, які покинули Україну після 24.02.2022 року за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (United Nations High Commissioner for Refugees) на 04.04.2022. Дані відображають структуру та обсяг міграції з України по країнах Європи, в які виїхали українці з початку війни.

Коментарі

ellipse
[cf7-form cf7key="exit-form"]