COVID-19: Нова реальність. Дослідження поведінки українців в період карантину | 4Service Group
//

COVID-19: Нова реальність. Дослідження поведінки українців в період карантину

В умовах невизначеності, яка раптово виникла, і різких кардинальних змін, до яких світ не був готовий, людство серйозно задумалося про те, що життя зміниться назавжди. Зробити однозначну оцінку масштабу змін на даному етапі досить складно.  Поширення коронавіруса позначилося на емоційному стані, мисленні, звичках, вплинуло на пріоритети і поведінку споживачів. Кожен відчув вплив обставин, в яких ніколи не був. Життя продовжилося і зажадало швидкісної адаптації соціуму до умов нової реальності. Кожне рішення і зміна накладає відбиток на майбутнє. 

Міжнародне агентство маркетингових досліджень 4Service Group провело опитування населення, щоб дослідити масштаби впливу карантину на життя громадян. Українці розповіли про те, що відчувають, як діють, чого побоюються, які думки про ситуацію їм приходять, і чого вони чекають в найближчому майбутньому.

Опитування охопило всю Україну, в дослідженні брали участь більше 1200 осіб, вік: 16 – 70 років. Велика частина респондентів (73,2%) піддалася значним економічним змінам у зв’язку з пандемією, і вони називають кризою ситуацію, що виникла в результаті поширення коронавіруса.

Чого ми боїмося

86% респондентів називають зміни в житті кардинальними.  

Згідно з опитуванням, страх матеріальної неспроможності значно вищий, ніж захворіти.  

18% українців бояться залишитися без коштів для існування, тоді як заразитися самому, або інфікування рідних і близьких побоюються – 16% .

39% – скорочують витрати з метою «перечекати». 

30% – у пошуках додаткового або альтернативного заробітку.  

27% – зробили запас продуктів харчування і товарів першої необхідності.

25% українців вважають, що труднощі, які виникли в період карантину, – результат дій чиновників і їх реакцій на ситуацію, і чекають поряд з карантинними заходами фінансової підтримки від держави.  

Зміни споживчих настроїв і звичок 

СЕО Південного кластера 4Service Group Сергій Пашковський резюмує, що населення схильне до страхів, викликаних відсутністю визначеності ситуації, що виникла і охопила весь глобус, і це негативно позначається на купівельній активності споживачів. Якщо до карантину покупки здійснювалися без особливих роздумів, з відчуттям упевненості, що завтра мало чим відрізняється від вчора, то в теперішній ситуації з відсутністю звичної конкретики, споживачі задаються питанням, чи варто здійснювати покупки і витрачатися, як раніше. І як визначити перелік необхідних витрат? Споживачі сталі свідоміші щодо придбання товарів і послуг будь-яких категорій, і педантичніші в своїх перевагах відносно бренду.  

Дослідження показало, що всього 8% учасників готові здійснювати додаткові покупки, яких не робили раніше, в наступних категоріях товарів: медикаменти, електроприлади і техніка, гігієнічні засоби і товари щоденного використання в побуті, одяг/взуття.

Їжа 

Популярність послуги замовлення продовольчих товарів додому зростає, хоча, згідно з дослідженням, більше 80% респондентів вибирають самостійні покупки – ходять в магазин за звичкою, або бачать в цьому можливість пройтися.  

Проте, прогнозується вихід магазинів продовольчих товарів і товарів масового вжитку  у формат e-commerce, за чим послідує реакція і адаптація ринку праці, і що вплине на поведінку споживачів, яким стануть доступні нові, ймовірно, зручніші формати здійснення покупок.  

4% – замовляють доставку продуктів харчування з міркувань безпеки власного здоров’я.

22% населення ще на початку карантинного режиму відзначили, що знаходять зручними і збираються надалі активніше користуватися послугами доставки, в більшості – це продукти для приготування їжі дома, а також засоби підтримки чистоти і гігієни.

Карантинні почуття та емоції українців 

41% – відчувають нейтральні або позитивні емоції.  

25% – ставляться до ситуації з байдужістю і спокоєм.

17,3% – налаштовані оптимістично, з цікавістю та ентузіазмом до життя, і виявляють ресурс навіть в ситуації всесвітнього стресу.  

31% – з тривогою сприймають те, що відбувається, і в розрізі всього дослідження – це найбільш поширена емоція. Жінки більш схильні до почуття тривоги, ніж чоловіки, 62% з тих, що визнали цей стан – прекрасна половина. Тривожність – опція людського організму сигналізувати про вірогідну небезпеку, реакція на стрес, коли джерело небезпеки абстрактне, і відсутня конкретика. Емоційність жінок від природи вища, тому вони швидше піддаються тривозі, чим чоловіки, що сприймають світ раціональніше.   

28% – збираються дотримуватись карантинних правил по мінімуму, оскільки вважають, що інформація про те, що відбувається, дуже прикрашена, і люди навколо піддаються паніці. Аналіз даних також наштовхує на думку, що для цієї групи населення властиво стресові стани проявляти, заперечуючи події, коли свідома сторона не згодна з реальністю, і для пояснення що відбувається самій собі людина знаходить схожу на правду аргументацію, яка здається їй об’єктивною.

Психо-емоційні групи споживачів

Аналіз отриманих даних показав, що можна виділити 4 чітко виражених категорії населення згідно їх поведінкових моделей, як споживачів.  

Знервовані (42%) – найбільш вагома частина.

ГОЛОВНА ЕМОЦІЯ – роздратування.

Карантинні заходи, як спосіб боротьби з поширенням коронавіруса, провокує різко негативні емоції. 

ПРЕДСТАВНИКИ – в більшості чоловіча частина населення. Представники цієї групи знаходять ситуацію з коронавірусом надмірно перебільшеною, провокуючою панічний стан громадян. Ізоляційний режим і правила карантину, що обмежують свободу дій, викликають негативні реакції. Роздратування є однією з перших і одночасно сильних реакцій на вихід ситуації з-під контролю і відсутність важелів впливу на обставини.   

Дбайливі (32%) 

ГОЛОВНА  ЕМОЦИЯ – тривога за родину і дітей. 

ПРЕДСТАВНИКИ – основна маса – сімейні українці. Схвалюють і підтримують введення карантину і правил індивідуальної безпеки, розцінюють як форму турботи про населення з боку держави. Карантин приносить їм деякі психологічні незручності, проте, у них немає питань відносно користі таких заходів. Вибирають безпечну модель поведінки: передивляються витрати, створюють запас продуктів і інших товарів щоденного вжитку.

 

Матеріально уразливі і Раціональні оптимісти – зайняли 3 і 4 місце в рейтингу, набравши по 13%.  

Матеріально уразливі  

ПРЕДСТАВНИКИ – молодь (25 – 34 років), несуть фінансову відповідальність за себе, знаходяться на початку своїх кар’єрних сходів.

ГОЛОВНА ЕМОЦІЯ – занепокоєння про фінансову забезпеченість. Переживають про наявність постійного доходу і спантеличені питанням, як закрити базові потреби. Ця категорія більш за останніх відчула наслідки пандемії коронавіруса і пов’язаної з нею відсутністю припливу грошових коштів. Рівень їх заробітку до введення карантинного режиму не давав можливості акумулювати фінансові накопичення, які могли б використовувати в разі форс-мажорів. Представники даного сегменту також спантеличені переживаннями про можливості реалізації себе в професійній сфері. «Залягти на дно» і почекати, поки налагодиться – їх основна модель поведінки під час карантину. Індиферентні до навчання і придбання нових знань, які могли б бути у нагоді надалі. Мінімізували витрати, не будують насичених планів діяльності, проводять час за переглядами кіно і в інтернеті.  

Раціональні оптимісти 

ПРЕДСТАВНИКИ –  в більшості – жінки, віковий діапазон: 16-24 років.

ГОЛОВНА ЕМОЦІЯ –  усвідомленість і позитивний настрій. Добре розуміють, в яких обставинах виявився весь світ, але зберігають оптимізм і налаштовуються на благополучний сценарій розвитку подій. Новий формат життя в стані карантину використовують з користю – беруться до відкладених в довгий ящик справ, вкладають час в розвиваючі і навчальні заходи.

Це умовне розділення на категорії дозволяє розглянути превалюючу поведінку і особливості менталітету українців, і послужити стартовим майданчиком для змін в процесах і підходах до ведення бізнесу, щоб відповідати бажанням своїх клієнтів, і забезпечити власну прибутковість. Знання неявної мотивації і сценаріїв поведінки споживача допомагає компаніям утримувати інтерес до своєї продукції і послуг, і впливати на формування попиту.  

Працевлаштування   

Бізнес, що забезпечує ринок праці робочими місцями, в перших рядах став на дорогу трансформації операційних процесів у зв’язку з введенням карантину. Очима населення українські компанії відреагували на введення ізоляції таким чином:

37% – введення дистанційної роботи в організації;

31% – забезпечення співробітників засобами індивідуального захисту;

18% – рішення відправити у відпустку за свій рахунок певний відсоток персоналу.

Цікаво відзначити, що працівники державних установ піддалися рішенню про відпустку за свій рахунок у меншій мірі, ніж штат приватних компаній (9% vs. 23%).       

Бачимо три основні групи очікувань щодо прояву турботи компаніями у бік своїх співробітників:

  •  здоров’я персоналу (надання засобів індивідуального захисту, моніторинг базових показників стану здоров’я персоналу та ін.); 
  • організація роботи (організація роботи в режимі home office, трансфер на роботу і додому, збереження посади та ін.); 
  • зворотній зв’язок (мотиваційні і підтримуючі заходи для психологічної стабілізації персоналу, прозора і проста комунікація співробітник-керівник, регулярна актуалізація і сповіщення про стан справ та ін). 

Зміни правил гри торкнулися і ринку праці, а саме активували процес незапланованої адаптації до нових умов. Намітився деякий перелом в спірному питанні, хто ж визначає критерії прийому на роботу, і перевага знову повернулася в руки працедавців. Раніше, мілленіали, які досягли трудового віку, здобули освіту і зайняли вагому частку ринку праці, перетягнули значний шматок ковдри на себе, висуваючи перелік обов’язкових умов, що мотивують обрати саме цю компанію для працевлаштування, проте, пандемія і кардинальні заходи ізоляції з подальшим дефіцитом робочих місць і матеріальною нестійкістю населення, повернули вагому частку впливу у бік компаній.

Карантин не залишив населенню іншого вибору, окрім як прийняти ситуацію і впоратися з нею. Наскільки значні зміни, спровоковані карантином, резюмувати рано, проте і для компаній, і для населення зміни торкнулися до їх мікро- і макро-світів на рівнях соціальної взаємодії, емоцій, ментальності, побутових звичок і фінансової забезпеченості. Дослідження реакцій на трансформації, що відбуваються у зв’язку з коронавірусом, є тим інструментом, який допомагає організаціям робити подальші кроки не інтуїтивно, а обдумано корегувати напрям руху згідно з запропонованими обставинами і реакціями споживачів на них, оцінюючи перспективи бізнесу в «післякоронавірусному» майбутньому. Подібний аналіз дозволяє прощупати простір можливостей, які явно спливають на поверхню в стресових ситуаціях.

Хто володіє інформацією – володіє світом. 

Коментарі

ellipse
×

Special Offer for You